Донецькі шахтарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Донецькі шахтарі
рос. Донецкие шахтёры
Жанрдрама
РежисерЛеонід Луков
СценаристВолодимир Алексєєв
Борис Горбатов
У головних
ролях
Володимир Дружников
Петро Алейников
Олег Жаков
Сергій Лук'янов
ОператорМихайло Кириллов
КомпозиторТихон Хрєнников
ХудожникПетро Галаджій
Петро Пашкевич
КінокомпаніяКіностудія ім. М. Горького
Тривалість108 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1950
IMDbID 0042407

«Донецькі шахтарі» (рос. Донецкие шахтёры) — радянський кольоровий художній фільм, знятий в 1950 році Леонідом Луковим на Кіностудії ім. М. Горького за сценарієм Бориса Горбатова. Прем'єра фільму відбулася 16 травня 1951 року.

У 1951 році фільм переглянуло 18,9 млн глядачів, в результаті чого він зайняв 7 місце в прокаті СРСР.

Сюжет

[ред. | ред. код]

На одній з передових шахт Донбасу випробовується новий вугільний комбайн. Він виявився не зовсім досконалим. Його конструктор Трофименко (Володимир Дружников) продовжує працювати над поліпшенням агрегату. Почесний шахтар Степан Недоля (Борис Чирков), молодий шахтар Вася Орлов (Андрій Петров), начальник шахти Горовий (Василь Меркур'єв) борються за впровадження нових, більш передових методів праці. В рядах шахтарів відбувається перебудова: деяким робітникам доводиться поступатися своїм місцем кваліфікованим кадрам, інші їдуть на навчання в інститути, щоб потім повернутися на рідну шахту інженерами.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]